Бізнес в соціальних мережах: особливості та проблеми оподаткування

Анна Налапко, 

КНЕУ, ЕМП-501зм

Популярні соціальні мережі Facebook, Twitter та Instagram вже давно перестали бути просто каналом комунікації і  стали рушійними інструментами для ведення бізнесу.

Вже ні для кого не є таємницею, що за допомогою соцмереж можна заробляти. Потрібно тільки визначитися зі спеціалізацію та поєднати це зі своїми уміннями. Чим, власне, і займаються деякі українці та отримують гроші, іноді, навіть не виходячи з власної оселі.

Насамперед зазначимо, що платформа, яка б дозволяла безпосередньо заробляти у соцмережах, відсутня, оскільки ресурси, у першу чергу, були створені для комунікації. Однак люди, знайшовши певні методи, підім’яли систему під себе і все ж почали створювати бізнеси.

Найголовнішими персонажами, хто заробляє у соцмережах – це SMMщики (від слова Social Media Marketing) та оптимізатори контенту (Social Media Optimization). В Україні вже існує досить багато агентств, що спеціалізуються на цьому. Вони надають свої послуги для компаній, які прагнуть популяризувати свій бренд через соціальні мережі.

Якщо говорити про соцмережу, яка найбільше підходить для вирішення серйозних бізнес-завдань, то це безперечно Facebook.

Саме у цій соцмережі досить широкий функціонал, який людина може використовувати для своїх цілей. Якщо ж говорити про Twitter, то, це чудова соцмережа для просування персонального бренду.

Якщо компанія хоче піарити себе, свої послуги і товари в соцмережі, вона звертається в digital-агентства чи до фрілансерів, за що платить їм гроші. Але діапазон цін тут доволі широкий.

Якщо, наприклад, говорити про те, що фрілансер буде вести якусь одну сторінку, то це може коштувати і 3 тисячі, і 5 і 10 тисяч гривень на місяць. Усе залежить від його рівня та компетенції. Якщо ж звертатися у діджітал-агентства, то там ціни значно вищі. Оскільки цим займається ціла команда фахівців, що розробляє стратегію і придумує нові підходи.

Однак, така робота доволі клопітка і потребує серйозної відповідальності. Тому, щоб займатися цим, на початку потрібно вкласти свій час і ресурси, а вже потім розраховувати на певну конверсію.

У переважній більшості фрілансери працюють віддалено, і можуть одночасно адмініструвати декілька сторінок різних компаній, що значно підвищує їх заробітну плату.

Заробіток на пабліках

Іншим видом заробітку в соцмережі є створення конкретною людиною груп користувачів (пабліків) за інтересами. Загалом переважають гумористичні, розважальні чи соціальні тематики. Якщо в групі постійно з’являється цікавий та унікальний контент, то її неодмінно чекає успіх.

Подібно вірусу читачі поширюють інформацію своїми лайками та репостами, чим увесь час збільшують кількість “населення” такого пабліку. Коли число учасників групи стає значним, можна заробляти на рекламі, продажі товарів, брати участь у партнерських програмах, і, врешті-решт, можна навіть продати групу за чималу суму.

В залежності від тематики групи, лояльності аудиторії і кількості фанів, ціна може подекуди досягти позначки в 50 тисяч доларів, а то й вище.

В інтернеті є чимало систем, які дозволяють заробляти на рекламі в своїх пабліках. Це так звані біржі піару в соціальних мережах з покліковою оплатою. Якщо власник групи чи сторінки має достатньо велику кількість читачів, то такий сервіс буде приносити йому непогані гроші.

Окрім різноманітних бірж, власники популярних груп можуть заробляти і на розміщенні рекламних повідомлень. Ціна такого питання – кілька десятків доларів за публікацію.

Такі пости можуть замовляти компанії, цільова аудиторія яких збігається з цільовою аудиторію пабліку. В переважній більшості це групи якоїсь спеціалізованої тематики. Наприклад, про дітей, про мобільний зв’язок, про туризм,тощо.

Ботнет і масфоловінг

Однак для рекламодавця дуже важливим параметром є те, щоб у групі були живі та лояльні користувачі, а не боти.

До речі, боти – це ще один вид заробітку в соціальній мережі. Але останнім часом він потроху починає згасати, оскільки адміністрації ресурсів активно з цим борються, а компанії, які хочуть отримати якісні пабліки, вже в курсі, яким чином вони створюються.

Проте, не дивлячись на це, ціни на бази “друзів” також різні і пропозицій в інтернеті вистачає. Наприклад, за 150-200 рублів (приблизно 39-53 гривень) можна отримати тисячу фоловерів у Твіттері чи тисячу френдів в іншій соціальній мережі. Ще більше схожих оголошень можна знайти на спеціалізованих форумах. Одна й та ж база акаунтів може продаватися сотні, а то й тисячі разів.

Також існують сервіси, через які користувачі, так звані манімейкери, можуть лайкати сторінки та вступати в групи за певні кошти. Оплата за таку роботу може варіюватися від 0.01 до 1 центу, в залежності від тематики та профілю сторінки, на яку потрібно підписатися.

Частіше створюються акаунти ботів, які потім продаються. Але це не цільова аудиторія, яка буде потрібна бренду чи користувачеві, який хоче щось просувати. А так звані “живі” акаунти – також можуть бути активними ботами, що програмно між собою переписуються чи постять випадкові твіти. Це можуть бути люди, які створили багато акаунтів і лайкають та фоловлять за копійки.

Частіше серед “нечесних” видів заробітку в соцмережі зустрічається перекваліфікація сторінок.

Власники сторінок просять користувачів лайкнути певну фотографію, обіцяючи, що соцмережа заплатить цент дитині, яка зображена на світлині. Користувачі починають активно поширювати цей контент, починають зростати параметри “People talking about this” (“люди, що обговорюють це” ), сторінка стає популярною, отримує велику кількість фанів. А після цього власники сторінки різко змінюють тематику, назву і продають її за великі гроші.

Стосовно Твітера дуже добре розкручують себе через масфоловінг. Приклад такого акаунту можна побачити у компанії Avento, що займається просуванням та розкруткою у соцмережах.

Їх Твітер має понад мільйон фоловерів, а веде його блогер з Тернополя. Саме на такому блозі можна заробляти чималі гроші, розміщуючи серед звичайних платні твіти.

Чим більше таке повідомлення почитають і перейдуть за посиланням, тим більший відсоток конверсії. Чим більше фоловерів у Твітері, тим вищу ціну можна давати на свої послуги.

Після того, як Фейсбук ввів показник “People talking about this”, може бути хоч 100 000 лайків на сторінці, але якщо при цьому написано, що “людей, які обговорюють це”, всього 200, то у такому разі цифри говорять самі за себе і довіра чи то до бренду, чи то до людини різко втрачається.

Хенд-мейд і секонд-хенд та інша електронна комерція

Більш чесною репутацією у соцмережах користується електронна комерція, коли талановиті і натхненні люди продають свої послуги. Найпоширенішими, наприклад, у Instagram є пабліки, присвячені продажу різноманітного хенд-мейду, одягу, секонд-хенду чи наданню послуг у сфері краси.

Таких груп велика кількість, деякі з яких, якщо брати тільки український сегмент, мають понад 20 тисяч фанів.

Більш прибутковим видом заробітку можуть стати іграшки та додатки, які поширюються у соціальних мережах.

Зазвичай це простіі програми на flash, які заманюють величезну кількість людей. Це додатки на кшталт “Веселий фермер”, “Пройди IQ тест” тощо. Щоб здійснювати деякі дії в додатках, необхідно купувати голоси (внутрішня валюта сайту). За півроку іграшка її розробникам може принести від 20 тисяч доларів і вище.

Наскільки правомірна комерція у соцмережах?

Сам по собі продаж товарів з використанням соцмереж не є неправомірним (якщо це не зброя, наркотики та інші товари, обіг яких заборонено). В українському законодавстві немає нормативного акту, який би забороняв продаж товарів через соціальні мережі.

З точки зору законодавства – це буде продаж товарів на замовлення позаофісного чи торгового приміщення. Такий продаж має бути оформлений відповідним чином. Виходить, що порушення не в самій діяльності, а в її оформленні, яке в разі продажу товарів через соціальні мережі відсутнє зовсім, що є порушенням закону “Про захист прав споживачів”.

Другий момент полягає в тому, що самостійний, регулярний продаж через соціальні мережі з метою отримання прибутку підпадає під визначення підприємницької діяльності і має здійснюватися суб’єктом підприємницької діяльності фізичною або юридичною особою, зареєстрованою у встановленому ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.

Це теж порушується такими продавцями, адже у переважній більшості,  свою діяльність вони ніяк не оформляють.

Третій момент: вони повинні платити податки, але не роблять цього.

Цікаво, що працівники податкової достатньо часто відвідують соціальні мережі і знають про такий вид торгівлі. Вони знають, що ці продавці мають зареєструватися як суб’єкти підприємницької діяльності, повинні сплачувати єдиний соціальний внесок, зареєструватися як платник податків, обрати для себе найбільш придатну систему оподаткування і платити єдиний соціальний внесок і єдиний податок, однак не дуже переймаються цим.

Проблема для податкової у цьому випадку полягає у відносній складності документування таких продажів і банальній відсутності бажання зайвий раз ворушитися.

Можна зробити висновок, що питання Інтернет-торгівлі є досить актуальним на сьогоднішній день, адже торгівці знаходять легальний вихід та заробляють на цьому кошти, при цьому не відраховуючи податки до бюджету. Тому важливим відкритим питанням є те, яким чином законно врегулювати діяльність торових точок в соціальних мережах та на просторі Інтернет.