Дослідження методик оцінки ефективності ІТ-стартапів

Закорко Катерина Сергіївна, 

КНЕУ, ФЕтаУ, 5 курс, ЕСМ-505

 

У сучасних умовах все більше керівників українських підприємств розглядають застосування інформаційних технологій як можливість зростання ефективності свого бізнесу. Сучасний ринок створює запит на виникнення і розвиток стартапів.

Стартап або старап-компанія (від англ. start – up – запускати) є нещодавно запущеним проектом, мета якого – в найшвидші строки окупити вкладені в нього інвестиції і отримати прибуток.

Питання грошової оцінки є одним з основних при запуску нового проекту. При неправильному розрахунку бюджету проекту можна не лише упустити частину доходу, але і навіть втратити грошові кошти.

Важливо оцінити не лише очікувану ринкову ціну і капіталізацію проекту, але і його поточну вартість. Щоб уникнути подібних провалів проводять попередню оцінку стартапу і на її основі приймається рішення про реалізацію проекту або про його відхилення.

Існує досить велика кількість методів оцінки ІТ-стартапів: параметрична оцінка, оцінка по аналогах, оцінка “знизу-вгору”, оцінка “згори-вниз”, експертна оцінка. На наш погляд, таким критеріям відповідає оцінка по методу “згори-вниз”. Це пов’язано з тим, що при запуску ІТ-стартапу у автора ідеї завжди є уявлення про кінцеву мету і склад блоків робіт, які необхідно виконати для досягнення мети. Але усередині цих блоків завдання можуть постійно змінюватися, додаватися, віддалятися. Тому для найбільш правильної оцінки є сенс кожну із складових частин проекту розглянути як набір завдань.

Принцип оцінки стартапа полягає не в оцінці фінансового стану в даний момент, а в оцінці його майбутнього стану на подальших етапах реалізації з урахуванням усіх ризиків. Проаналізувавши наукові доробки з оцінки ефективності стартапів, ми дійшли висновку, що найбільш відомий спосіб оцінки індексу вартості запуску стартапів і основних характеристик стартапів на основі визначення індексів вартості запуску стартапів, який базується на розрахунку трьох основних типів індексів вартості [1]:

1. Середній індекс вартості запуску стартапа.

2. Індекс вартості запуску стартапів в залежності від сегменту (ІКТ, біотехнології / life science, енергоефективність, інші промислові технології, сфера послуг, суміжні технології та інші інноваційні технології).

3. Індекс вартості запуску стартапів, що беруть участь у конкретних програмах / проектах.

Недоліком цього способу є те, що при оцінці стартапа він не дозволяє проаналізувати такі параметри, та не враховує таких показників як конкурентоспроможність стартапа на ринку, він не дозволяє оцінити ринок збуту, спланувати витрати на створення проекту та не дає можливості скласти бізнес-план.

Найбільш близьким по сукупності ознак до запропонованого технічним рішенням, обраним як прототип, є спосіб оцінки вартості стартапа за допомогою Excel-програми «Оцінка вартості стартапів / Start-up». Даний спосіб передбачає оцінку стартапа за такими показниками [2], як:

вартість підприємства до і після інвестицій (Pre-, Post- Money);

частка інвестора і засновників (у відсотках і акціях);

два кола фінансування.

Для оцінки цих показників у програмі передбачено використання наступних методів: метод венчурного капіталу, метод «однієї третини», метод компонентів та метод середньої оцінки.

Метод венчурного капіталу: використовує ціну частки участі інвестора при виході з підприємства (Exit-Price) і очікувану інвестором прибутковість на інвестиції, враховує початковий негативний вільний Cash Flow і ненадійність доходів дивідендів [3].

Метод «однієї третини»: спрощений метод розподілу часток між інвестором і засновниками.

Метод компонентів: підсумовує різні, встановлені інвестором компоненти вартості підприємства [3].

Метод середньої оцінки: визначається зважена вартість стартапа по всіх трьох зазначених вище методах (найбільш об’єктивна оцінка). Недоліком цього способу є те, що при оцінці стартапа він не дозволяє проаналізувати такі параметри, та не враховує таких показників як конкурентоспроможність стартапа на ринку, він не дозволяє оцінити ринок збуту, спланувати витрати на створення проекту та не дає можливості скласти бізнес-план.

Цікавим з нашої точки зору є метод оцінки стартапів, запропонований О. Звегінцовою, І. Золотарьовою та О. Щербаковим [4].

В основу винаходу поставлена задача створення способу оцінки стартап-проекту з урахуванням оцінки таких показників, як конкурентоспроможність стартапа на ринку, оцінка ринку збуту, витрати на створення проекту, а також надання можливості складати бізнес-план.

Сутність запропонованого способу оцінки вартості стартап-проекту полягає в можливості оцінити ринок збуту, конкурентоспроможність стартапа на ринку, витрати на створення проекту, а також надання можливості складати бізнес план. Оцінка ринку збуту виконується шляхом заповнення на веб-сторінці таблиці, до якої заносяться дані про заплановані об’єми продажів, запланованим споживачам, на рік поквартально та помісячно.

Аналіз конкурентоспроможності проводиться шляхом заповнення на веб-сторінці таблиці інформації про конкурентів, які ранжуються відповідно до оцінок за технічними та економічними показниками, для яких необхідно заповнити матрицю рангів технічних та економічних показників, значення параметрів яких проставляє користувач.

Планування витрат відбувається шляхом внесення до таблиці на веб-сторінці даних про технологічні операції, час її виконання, їх вартість; необхідні матеріали, їх вартість та кількість. Далі автоматично виконується розрахунок витрат на оплату праці, матеріальні витрати, загальні витрати на розробку (матеріальні витрати, основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, соціальні відрахування, накладні витрати, виробнича собівартість, невиробничі витрати), витрати на адаптацію.

Бізнес-план створюється шляхом заповнення таблиці даними про постійні витрати, змінні витрати, прибуток, заплановану вартість, податки. Вираховується показник беззбитковості проекту, який визначається в одиницях продукції, в грошовому виразі або з урахуванням очікуваного розміру прибутку.

В ході дослідження нами було використано результати дослідження, проведеного російськими науковцями Е. Трейбач, В. Макашовою та Г. Чусавитіною [5].

Вказаними дослідниками було проведено порівняння оцінок проекту по розробці автоматизованої системи управління підприємством (АСУП) малого або середнього бізнесу, реалізованою у форматі веб-додатка. У організації використовувався проектно-кошторисний метод, по якому, згідно з розрахунками, собівартість проекту повинна була скласти 21541,25 г.о.

З урахуванням новизни проекту і того, що він являється стартапом у сфері інформаційних технологій, був доданий резерв до суми, що вийшла. У результаті, з урахуванням ризиків, було прийнято рішення про визначення вартості проекту у розмірі 25 000 г.о.

Після завершення проекту були проаналізовані склад робіт, терміни і витрати на реалізацію. Отримані результати показали, що проект був реалізований за 76 робочих днів, витрати склали 35 172 г.о.

Таким чином, по закінченню проекту видно, що фактичні витрати набагато перевищили очікуваний результат. Ця різниця безпосередньо пов’язана з невірним плануванням і оцінкою вартості запланованих робіт.

Вихід за рамки бюджету привів до того, що була упущена вигода. Оскільки організація займається не одним, а декількома проектами, увесь бюджет компанії розподілений на декілька проектів. Через те, що розробка АСУП вийшла за рамки бюджету, додаткові кошти були спрямовані на цей проект. Це привело до того, що інші проекти залишилися без необхідного фінансування і були припинені.

Провівши аналіз методів оцінки стартапів в області ІТ і дійшовши висновку, що найбільш відповідним є метод “згори-вниз”, було прийнято рішення про застосування цієї методики до оцінки згаданого раніше ІТ-стартапа. Метод “згори-вниз” можна здійснити за допомогою різних підходів. Одним з варіантів є використання автоматизованих засобів планування і відстежування проекту. Інший підхід включає оцінку інвестицій в стартап за допомогою витратних методів оцінки.

Оцінка трудовитрат і зразкової вартості ІТ-стартапа починається з підготовки плану проекту в Microsoft Project. Для цього послідовно складаються завдання, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети. Після того, як список завдань підготовлений, виставляються умови переходу від одного завдання до наступного, призначаються виконавці і виконується вирівнювання завантаження ресурсів. На вході був внесений той же набір трудових ресурсів, який використовувався при первинному плануванні. Після складання плану, розподілу ресурсів і вирівнювання завдань стає видно тривалість проекту.

Крім того, автоматично з урахуванням витрачених ресурсів вироблена вартісна оцінка проекту.

По методу “згори-вниз” сума витрат на проект склала 31837,44 г.о., відхилення від фактичного значення 9,5 %. Таким чином, видно, що при оцінці вартості ІТ-стартапа по методу “згори-вниз” і використанні MSP, показники відрізняються від значень, отриманих за допомогою проектно-кошторисного методу.

Другим методом, використовуваним для оцінки ІТ-стартапа, була методика сукупної вартості володіння (СВВ).

СВВ – ефективний підхід до визначення найкращого співвідношення ціна/якість на основі розгляду таких ключових бізнес-процесів, як відновлення після збоїв, управління модернізацією і технічна підтримка. У рамках цього підходу передбачається оцінка вартості планування, розробки, придбання, адміністрування, установки, переміщення і модернізації, технічної підтримки і супроводу, вимушених простоїв і інших прихованих витрат.

Методологія СВВ підходить для підрахунку поточних вартісних параметрів, з її допомогою можна досить повно проаналізувати ефективність виконання якихось окремих функцій або набору функцій. У поєднанні з іншими параметрами, вживаними на практиці, вона дозволяє отримати схему обліку і контролю витрат на реалізацію ІТ-стартапа.

При оцінці проекту по методу СВВ усі витрати на проект розділяються на дві групи: прямі і непрямі витрати. Підсумкова сума усіх витрат і складе приблизну оцінку вартості проекту. По методу сукупної вартості володіння сума витрат на проект склала 29 573 г.о., відхилення від фактичного значення 13 %.

Рішення про доцільність зміни методу оцінки ІТ-стартапа прийняте на основі розрахунку річного економічного ефекту, який є сумарною економією фінансових ресурсів, яку отримує підприємство в результаті використання нових методів оцінки.

Умовно-річна економія є приростом прибутку, який може бути отриманий за рахунок скорочення поточних витрат на реалізацію стартапа після застосування нового методу оцінки. Умовно-річна економія розраховується на річний об’єм реалізованих проектів.

Таким чином, використовуючи обидва методи в сукупності можна отримати досить достовірний результат оцінки ІТ-стартапа. Перехід на новий метод оцінки ІТ-стартапа допоможе не лише детальніше простежити за етапами реалізації ідеї, але і спрогнозувати терміни і вартість проекту.

Описана методика не претендує на універсальність, але вона досить проста і логічна, при цьому дозволяє вирішувати практичні завдання керівника проекту. Використання цього підходу дозволяє успішно планувати і завершувати проекти.

Незважаючи на те, що різниця в оцінці цього ІТ-стартапа невелика, помилки в розрахунку вартості проектів можуть привести до великих фінансових втрат з часом. Саме тому важливо приділяти достатню увагу оцінці кожного підготовлюваного проекту, що реалізовується.

Таким чином, для якісної оцінки ІТ-стартапа необхідно:

1. Провести аналіз статей витрат на проект.

2. Розрахувати суми прямих і непрямих витрат з використанням методу розрахунку сукупної вартості володіння.

3. Розробити план-графік робіт в середовищі Microsoft Project.

4. Розподілити фахівців на завдання.

5. Визначити ризики на кожному етапі реалізації.

6. Розрахувати тривалість і вартість проекту виходячи з певних ресурсів і ризиків.

7. Набути усередненого значення отриманих оцінок як підсумкову оцінку вартості стартапа.

Запропонована методика дозволила точніше оцінити вартість ІТ-стартапа і понизити суму упущеної вигоди. Методика є простою і легкою в розумінні, але в той же час досить точною і ефективною. Її використання приведе до зниження перевитрат запланованого бюджету, а значить і до збільшення інноваційних розробок на підприємстві.

Список використаної літератури

  1. Вартість pre-money и post-money [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://gaap.ru/articles/stoimost_pre_money_i_post_money.
  2. Excel-програма «Оцінка вартості стартапів / бізнеса» [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://finance-dms.com/stable/start_up_bewertung.html
  3. Excel-програма. Оцінка вартості стартапів / Start-up [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.finance-dms.com/index.php/ru/download-booksexcel/excel-programm-finance/file/13-d7-excel-programm
  4. Звегінцова О. Д. Стартапи та інноваційне підприємництво / О.Д. Звегінцова, І.О. Золотарьова, О.В. Щербаков //
  5. Трейбач Е.Л. методика оценки ит-стартапа / Е.Л. Трейбач, В.Н. Макашова, Г.Н. Чусавитина // Теплотехника и информатика в образовании, науке и производстве : сборник докладов IV Всероссийской научно-практической конференции студентов, аспирантов и молодых учёных «Теплотехника и информатика в образовании, науке и производстве» (ТИМ’2015) с международным участием, посвящённой 95-летию основания кафедры и университета (г. Екатеринбург, 26-27 марта 2015 г.). — Екатеринбург : УрФУ, 2015. — С. 417-421.